Понад 90 – мудрості вік

5 лютого 91 рік від свого дня народження відзначає мешканка Шполи, Надія Єразмівна Капуста. З цієї нагоди іменинницю привітали секретар міської ради Тетяна Каландирець та голова міської ради ветеранів Микола Торба. Вони побажали їй міцного здоров’я, миру та злагоди, вручили квіти і подарунок.


   Непроста доля у ювілярки, адже Господь не подарував їй головного жіночого щастя в житті – власних дітей. Проте тепло душі Надії Єразмівни об’єднало навколо неї сестер і брата, її обожнюють племінники та неймовірно люблять онуки. Крім того, 56 років свого життя вона крокувала поруч із вірним другом і коханим чоловіком Олександром - а це велике щастя для жінки.
   Надія Капуста народилась в селі Скотареве, що на Шполянщині в родині звичайних робітників-селян. На долі молодої красивої дівчини довелось побачити і пройти все лихоліття Другої світової війни. Першим страшним ударом в сім’ї Надії - була втрата на фронті батька. В осиротілій родині лишилась мати та п’ятеро дітей. На той час ювілярці виповнилось 15 років. Щоб не потрапити на важкі роботи до Німеччини, Надія Єразмівна разом із старшим братом, до речі, єдиним сином у сім’ї, були змушені піти працювати до радгоспу в сусіднє село Товмач. Неповнолітня дівчина під час тяжкої праці стала свідком важливих історичних подій.


   - В 1944-му році у наше село увійшли німецькі окупанти, - пригадує ювілярка, - облога Скотаревого тривала 5 тижнів. А в березні того ж року радянські війська поступово відбили нацистських загарбників. Відразу у селі відновили роботу усі заклади; школа, дитячий садок і колгоспна контора. Саме в сільську контору мене запросили працювати прибиральницею.
Недовго довелось Надії побути з шваброю в руках - її направили до Шполи на тримісячні курси механізаторів. Після закінчення навчання у Скотарівській тракторній бригаді вона отримала до рук свій перший трактор «Універсал».
    - Працювали день і ніч, - далі переповідає іменинниця, - вночі оремо, а вдень сіємо! Щовечора до правого краю трактора чіпляла фару щоб у нічну пору доби краще бачити ріллю, адже був страшний ризик підірватись на міні.
   Як завжди, у невтомній праці на полі біля Товмацького шляху селяни зненацька почули гул потягів – це було 9 травня 1945 року закінчення - Другої світової війни.
Потому в своєму житті Надія Єразмівна змінила багато професій: працювала бухгалтером у колгоспі села Станіславчик, агентом по податках у Надточаївці, продавчинею у Скотареве.
   А з 1970 року вона разом з чоловіком переїздить до райцентру. У Шполі Надія теж не сиділа без діла - до 70-річного віку працювала ваговою у сезонних роботах Шполянського цукрозаводу та елеватора.
   Нині багата життєвим досвідом Надія Капуста проживає в своїй затишній і теплій оселі у середмісті Шполи. Ще й досі її невтомні руки печуть запашні паляниці та смачні пиріжки, на які кожного тижня сходяться подруги-сусіди. Багато шполян знають цю прекрасну жінку, адже вона має неймовірний дар - давати мудрі поради людям, які в своєму житті опинились на роздоріжжі.